Фіолет 

Зовсім не боляче

Вечори пусті як концертні зали,

Чорні списки, відчай, таблетки, сніг,

На хресті весна, на мені ліс шрамів

Й ти зробила те, чого я не зміг.

Тож цілуй з кимось іншим безкрає небо,

Поки київські протяги ніжать мій сум…

І зовсім не боляче – просто немає мене…

Без твоїх обійм… Без твоїх й повір…

І зовсім не боляче – й з часом усе мине,

Але я б хотів… я би так хотів

Повернутись туди де ми вдвох… де ти ще моя..

Пізно.

Якось потрібно рухатись далі. Жити своїм життям.

Тримати в руках себе і не писати ночами тобі, жалітись.

Всміхатися іншим, впиватись до крику спізнілим своїм каяттям.

Стояти під вікнами нашими й більше не знати куди подітись.

Содом і Гомора, блукаю по колу, і гордість твоя не здає цей бій,

Й зірки, що упали під ноги, на небо вернути немає змоги,

Ніхто так як я не любитиме руки твої – й передайте їй,

Так шкода, що в нас відтепер з нею різні дороги…

І зовсім не боляче – просто немає мене…

Без твоїх обійм… Без твоїх й повір…

І зовсім не боляче – й з часом усе мине,

Але я б хотів… я би так хотів

І зовсім не боляче – просто немає мене…

Без твоїх обійм… Без твоїх й повір…

І зовсім не боляче – й з часом усе мине,

Але я б хотів… я би так хотів

Повернутись туди де ми вдвох… де ти ще моя..

Пізно.

Має все початок і сумний фінал,

Від руки пишу, почерк мій впізнаєш,

Чорні списки, відчай цілить наповал,

Відпустила ти, я ж не відпускаю.

No pain at all

Hours of evening empty as concert arenas,

Pills and more pills, black lists, despair, and snow,

Crucified the Spring, scars on me like branches

And you did something I simply could not do.

So kiss the boundless sky with a different someone

While the breeze in Kyiv gentles my grief …

And I feel no pain at all – I am simply nothing…

Without your embrace … without your … it’s true …

And I feel no pain at all – everything passes with time,

Oh but how I wish… how I wish that you

And I were still you and me … and you oh you were still mine…

Too late now.

Have to find some way to move on from here. To live and not make it worse.

Get a grip on myself and stop writing to you every night, got to stop complaining.

Stop smiling at people and drinking myself into tears of belated remorse.

Standing under our windows no clue where to go but there’s no point at all remaining.

Sodom and Gomorrah, my steps draw a circle, and you’re much too proud to surrender this fight,

And the stars that fell at our feet, there’s no way to get them back up to the sky

And never will anyone love your two hands like I do – tell it to her straight,

A waste that from now on we’ve two paths, so different, she and I …

And I feel no pain at all – I am simply nothing…

Without your embrace … without your … it’s true …

And I feel no pain at all – everything passes with time,

Oh but how I wish… how I wish that you

And I feel no pain at all – I am simply nothing…

Without your embrace … without your … it’s true …

And I feel no pain at all – everything passes with time,

Oh but how I wish… how I wish that you

And I were still you and me … and you oh you were still mine…

Too late now.

Everything begins, has an unhappy end,

This is my own hand, you will know my writing,

Oh, those blacklists; despair – it won’t break or bend,

You’ve let go of me, yes but I’m still fighting.

————————————-